Першого жовтня 1928 року, ще коли Крошня не входила до складу Житомира, згідно з постановою президії Волинського окрвиконкому, відкрилася садово - городня профшкола, яка й дала початок сучасному Житомирському агротехнічному коледжу.

Крошенський плодовий розсадник ім. Леніна 10.09.1928 р.

Навчальний корпус, 1928 р

Профшкола була розташована в двох будинках, що раніше належали Крошенському пивзаводу. А з травня 1929 року окружний земвідділ передав школі державний плодорозсадник з усіма його будовами. За спогадами першого директора Константинова П. К., у 1928 – 1929 роках набір учнів проводився по одній групі, а з 1930 року – по дві групи на відділення «Плодоовочівництво».

Восени 1930 року Крошенська садово - городня профшкола згідно з постановою Наркомосвіти реорганізовується у Крошенський садово-городній технікум. Навчальний заклад розташовувався в двоповерховому будинку – колишньому маєтку графа Аршеньовського загальною площею 3360 м2, який в 1930 році був добудований і служив навчальним корпусом до 1966 року.

У 1931 році відбувся перший випуск техніків - плодоовочівників. Двадцять дев’ять молодих спеціалістів отримали дипломи.

У 1938 році відкривається друге відділення – «Бджільництво», яке проіснувало до 1951 року.

До війни Крошенський технікум плодоовочівництва і бджільництва мав велике дослідне господарство: плодовий сад, який щорічно давав високі врожаї; молодий колекційний сад, основу якого становили найкращі сорти; росла багата колекція овочевих культур. З плодів своїх ягідників технікум виготовляв чудові вина. Діяло добре організоване парникове господарство, теплиця була переповнена тропічними, субтропічними та цінними екзотичними культурами; велика пасіка дарувала корисний мед.

 

Актив мічурінського гуртка (1948 р.)

Актив мічурінського гуртка, 1938 р.

Урожай яблуні Шафран-Китайка І.В.Мічуріна. На фото наукові робітники опорного пункту М.В.Сівченко та М.М.Федоренко (1937 р.)

З 30-х років минулого століття в технікумі почав працювати Мічурінський гурток, який налічував близько 120 учнів. Він мав зв’язки з багатьма науково - дослідними установами, зокрема з науково – дослідним інститутом плодоовочево - ягідного господарства, Академією наук України, сільськогосподарською академією імені Леніна, науково - дослідним інститутом виноробства Таїрова.

Гуртківці тісно співпрацювали з донькою Мічуріна І. В., яка надсилала їм нові сорти саджанців, виведені її батьком. Працюючи за методом Мічуріна, вони вивели нові високоврожайні сорти винограду, фітофторостійкий сорт картоплі, солодкий сорт помідорів. У 1939 році за науково - дослідницьку працю і вагомі досягнення у виведенні нових сортів 40 учнів - мічурінців технікуму стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві.

Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, в технікумі проводились державні екзамени, випускались 120 осіб, серед них 55 юнаків. Всі вони та багато випускників минулих років навчання пішли на фронт. Захищали Батьківщину у боях з нацистськими окупантами: перший директор технікуму в 1928 -30 рр. Константинов П. К. (командир Червоної Армії в громадянській війні, начальник полкової розвідки у Другій світовій війні); директор технікуму 1933 – 1936 років Пилютін О. М. (загинув на фронті); директор 1937 -1941 років Дегтяр Г. І.; керуючий учгоспом Волажко П. В.; заступник директора з АГЧ Збайрацький С. Є. Воювали також студенти - випускники: Бердичівський М. Й., родом з Івниці Андрушівського району;   Білеуш О. І., з Троянова; колишні комсорги технікуму Мельниченко А. М. та Великоборець Г. Р.; випускники попередніх років Вакуленко М. І.,   Захарчук Г.В., Колесник В. І., Ляшенко І. Р. з Коростишівського району; Гебрич Л. А. з Андрушівського району, Гладиш І. Ю. з Черняхівського району; робітники Георговський А. А., Кротьок К. А. не повернулись з фронту; брав участь у війні з білофінами і загинув під Ленінградом випускник 1936 року Щербина С. Г.; керував Козелецьким підпіллям в Чернігівській області випускник 1931 року Іваницький С. В.; випускники 1941 року Гаркуша Ф. Г., Батюта О. Г. і Мазько І. П.

Такі випускники, як Тосич П. М. (1932 р.), Старжинський П. І.        (1941 р.), Герасименко А. М. (1931р.) та Микитенко А. К. (1931р.) пройшли всю війну й вибороли перемогу. Микитенко А. К. керував партизанським загоном та був закатований фашистами. Викладач технікуму Бондарчук М. О. командував ротою в партизанському загоні ім. Щорса. Воював також Бойко С. Г., Герой Соціалістичної Праці.

Неоминули дороги війни викладача, завуча, а згодом і директора у   1955 -1968 роках –Ткача М. К. В партизанському загоні Федорова воював           Золотцев Я. Г. – колишній керівник учгоспу, викладач економіки.

Учасниками війни були викладачі: Карашевич Г. П., Корсунь– Пашківський Н. К., Пшеничний В. С., Дашкін Т. Ю., Поляк С. О., Сухін Д. Т.,       Моцак Ф. Т., Поляк К. Р., Вольницький М. Ф., Курилех П. П., Минько В. О., Хабаняр Ю. М., Томашпольський С. С., Костроміна Н. Г., Діденко А. Т.,     Жуковський А. О., Якименко В. С., Карпець А. П. та ін.

            На сьогодні встановлено, що більше 30 учнів та працівників технікуму не повернулись із боїв Другої світової війни.

5 
Іваницький В.С., випускник технікуму 1931 р., разом зі своїми бойовими побратимами

Після визволення Житомира почались важкі роки відбудови. Війна не помилувала Крошенський технікум: були знищені сади, зруйновані кабінети, лабораторії, бібліотека. Загальні збитки, завдані ворогом навчальному закладу, становили 4 млн. 385 тис. 63 крб. (в цінах 1941 року). Та, незважаючи на це, навчальний процес відродився, і в День Перемоги - 9 травня 1945 року відбувся вже перший післявоєнний випуск. До технікуму повернулись учні, навчання яких перервала війна. Випускниками навчального закладу важких післявоєнних років стали: відомий поет, член Спілки письменників України Клименко М. М.; Смаглій О.Ф., доктор сільськогосподарських наук, професор; Копитко П.Г., професор, проректор Уманського державного сільськогосподарського університету та інші.

Значну допомогу надавали студенти та викладачі технікуму підшефним господарствам, що, безперечно, впливало на популярність навчального закладу серед молоді.

Серед освоювачів цілинних земель були і наші викладачі та студенти. У Музеї історії технікуму є грамоти, посвідчення, значки учасників освоєння Цілини, зокрема випускника 1950 року, колишнього завуча, заслуженого вчителя України Гуза В.Л., викладачів Цендровського Ю.О., Бурими В.А., ПоліщукаС.І., завідуючого відділенням «Механізація сільського господарства» Ілющенка О. Д., завідуючого майстернею Кочубея В.

У 1951 році відкривається відділення «Механізація сільського господарства». З 1956 року Крошенський технікум став називатися Житомирським сільськогосподарським технікумом. Цього ж року розпочинає роботу заочне відділення.

Шістдесяті роки ХХ ст. в навчальному закладі були нерозривно пов’язані із капітальним будівництвом. У 1960 році зведено двоповерховий будинок для гуртожитку на 190 місць, котельню; в 1961 році – другий гуртожиток на 96 місць; в 1962 році – другу механічну майстерню. Апогеєм став 1966 рік, коли будівельники здали під використання новий навчальний корпус (чотириповерхова будівля загальною площею 3628 м2), де розмістились 21 аудиторія, кабінети, лабораторії, актова зала на 320 місць, спортивна зала та ін. Велика заслуга в цьому директора технікуму Ткача М.К.(1956-1968роки).

 

7

Другий випуск техніків – механіків, 1958 -1961роки

У 1966 році відкривається відділення «Гідромеліорація». В технікумі постійно удосконалювався навчально - виховний процес, на що особливу увагу звертав директор Дубовик Г. К. (1968-1981 роки).   Двічі за 1972 – 1973 навчальний рік заклад завойовував перехідний Червоний прапор Міністерства сільського господарства України серед 122 сільськогосподарських технікумів за 100-відсоткову успішність. Технікум був базою для практичної підготовки спеціалістів із країн світу (1974 – 1976 роки). Тут проходили стажування кубинські фахівці сільського господарства та викладачі технічних училищ. Навчальний заклад приймав гостей із Болгарії, Угорщини, Монголії, В’єтнаму, країн Азії та Африки, Японії, Фінляндії.

Багаторічна праця коллективу технікуму з підготовки спеціалістів середньої кваліфікації одержала високу оцінку уряду. Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки 29 вересня 1978 року Житомирський сільськогосподарський технікум за успіхи в підготовці і вихованні спеціалістів був нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України.

У 80-х роках технікум продовжував розвивати навчально-матеріальну базу. Першого вересня 1982 року вступив у дію навчально-лабораторний корпус на 1000 студентів з актовою залою на 650 місць, в ньому була розміщена бібліотека з книжковим фондом біля 70 тисяч екземплярів, 26 кабінетів і лабораторій, музей Леніна В.І. і музей 322-ї Житомирської стрілецької дивізії, педагогічний кабінет, кімната профорієнтації, читальна зала, кабінет передового виробничого досвіду, стрілецький тир.

     Директором навчального закладу з 1982 по 1998 роки був Юрчук В.М. Саме при ньому були добудовані два гуртожитки на 450 місць, що на сто відсотків забезпечувало студентів житлом. У новозбудованих гуртожитках проживали в кожній кімнаті по два- три студенти, діяли ленінські кімнати, кімнати для занять, спортивні кімнати. Студенти користувались їдальнею, буфетом, медичним пунктом.

         У 1983 – 1984 навчальному році технікум посів перше місце в республіканській виставці технічної творчості серед сільськогосподарських технікумів України, а художня самодіяльність навчального закладу стала лауреатом республіканського конкурсу художньої самодіяльності і серед технікумів України в 1984 році.

Вирішувалось питання із забезпеченням працівників технікуму квартирами. У 80-ті роки був побудований 36 - квартирний житловий будинок і щорічно викладачі та працівники закладу одержували по 2-3 квартири за рахунок часткової участі у будівництві.

       Для практичного навчання студентів побудована лабораторія сільськогосподарських машин, автотрактородром, полігони для меліоративної техніки і будівельних матеріалів, стоянки для автомашин, лабораторія для діагностики і технічного обслуговування автомобілів і тракторів, реконструйовано навчально-виробничі майстерні та спортивний комплекс, створена база з початкової військової підготовки і військово-патріотичного виховання. Все це сприяло створенню умов для навчання і виховання спеціалістів відповідно до сучасних вимог. До того ж в кінці 80-х роківЖитомирський сільськогосподарський технікум посів перше місце в області зі спортивно-масової роботи, а в 1987 році – перше місце в республіці поміж середніх спеціальних навчальних закладів Держагропрому України.

Доказом визнання високого науково - технічного рівня технікуму були всесоюзні і республіканські семінари, які проводилися на його базі. Так, в 1988 році відбувся республіканський семінар директорів середніх спеціальних навчальних закладів, всесоюзний семінар з навчально - військової підготовки і військово - патріотичного виховання.

 

10  11 

Гості з Монголії в технікумі, 1973 рік

Мітинг трудового колективу біля нового корпусу 1982 р._cr

Новий навчальний корпус,1982 рік

У 1992 році розпочало свою роботу відділення «Електрифікація та автоматизація сільського господарства» .

ЗоряА.Є. очолив навчальний заклад у 1998 році. Талановитий керівник та організатор, учений, високопрофесійний спеціаліст зробив вагомий внесок у розбудову коледжу. Суттєво збільшилась кількість студентів. Лише на денному відділенні навчалося 2,5 тисячі студентської молоді та ще 600 чоловік заочно. Верхівнянський сільськогосподарський технікум стає філією коледжу. Відкриваються нові спеціальності: «Економіка підприємства», «Фінанси і кредит», «Комерційна діяльність»,«Бухгалтерський облік», «Монтаж, обслуговування устаткування і систем газопостачання», «Експлуатація системи обробки інформації та прийняття рішень».

У 2005 році коледж очолив його випускник, відмінник освіти Гавриловський В.П. Основні зусилля були спрямовані на те, щоб зберегти і примножити надбання, створені попередниками.

У 2006 - 2008 роках директором коледжу працює Тимошенко М. М. Започатковується вихід студентсько – викладацької газети «Крошенка», на сторінках якої висвітлюються найактуальніші події з життя коледжу, друкуються творчі доробки студентів та викладачів.

Колектив бере активну участь у роботі міжнародних, всеукраїнських, обласних, міських семінарів, конференцій, конкурсів, виставок, у тому числі й науково – методичного центру.

З 2008 по 2013 роки коледж очолював кандидат наук з державного управління, заслужений юрист України Войтенко А. Б.

Важливою подією для коледжу є участь у роботі Міжнародних виставок «Освіта» та «Агро». За участь у ХХІ Міжнародній виставці – ярмарку «Агро – 2009» навчальний заклад нагороджений дипломом, а в номінації «Освіта» - бронзовою медаллю.

У 2010 році навчальний заклад нагороджений дипломом, спеціальним призом, занесений у книгу «Флагмани освіти і науки України» за вагомий внесок у розвиток іміджу освіти і науки нашої держави.

Коледж сьогодні - один із найбільш сучасних вищих навчальних закладів України. Його очолює кандидат економічних наук     Тимошенко М. М.

На пяти відділеннях готують фахівців за 11 спеціальностями. Опираючись на славне минуле, колектив упевнено дивиться в майбутнє…

 

 

15

Підготував: Юрій Малихін