І. Загальні положення.

Науково-дослідна діяльність студентів у Житомирському агротехнічному коледжі є складовою частиною навчального процесу у вищих навчальних закладах і є важливою формою самостійної роботи студентів. Вона сприяє закріпленню теоретичних знань і розвитку самостійної діяльності, які необхідні майбутньому фахівцеві. Крім того, у процесі науково-дослідної роботи у повній мірі реалізується світогляд студента, бо подолання труднощів при вирішенні конкретних завдань потребує від студента діяльності, творчого підходу.

Науково-дослідна діяльність – це складний науковий і творчий процес, що передбачає поглиблення теоретичних знань з досліджуваної проблеми, аналіз досліджень у даній галузі, розвиток умінь застосовувати власні знання на практиці, удосконалення навичок самостійної роботи відповідно до вимог ринку медичних фахівців.

II. Мета та завдання науково-дослідної роботи.

– Формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження.

– Надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму.

– Розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань.

– Розвиток ініціативи, здатність застосовувати теоретичні знання у своїй практичній роботі, залучення здібних студентів до вирішення наукових проблем.

– Постійне оновлення і вдосконалення знань.

Виконання науково-дослідної роботи у Житомирському агротехнічному коледжі передбачає цілу низку педагогічних функцій а саме:

– навчальну: продовжується вивчення нового матеріалу, розширення та поглиблення набутих знань;

– розвиваючу: продовження розвитку загальних спеціальних здібностей фахівця; організуючу: привчає фахівця до систематичності, порядку, послідовності, рівномірності та ритмічності в роботі;

– виховну: у процесі відбувається виховання особистості, саме тих її якостей, які необхідні фахівцю;

– контролюючу: є формою контролю підготовки фахівця в певному напрямку спеціалізації.

III. Організаційна структура.

Загальне керівництво науково-дослідної роботою студентів у Житомирському агротехнічному коледжі здійснюють завідувачі кафедрами, голови циклових комісій, безпосереднє керівництво роботою студентів здійснюється відповідальним за науково-дослідну роботу на кафедрі (цикловій комісії), науковим керівником та керівником гуртка.

IV. Організація науково-дослідної роботи.

1. Визначення на початку навчального року переліку тем для написання науково-дослідної роботи (вересень).

2. Затвердження кандидатур студентів, які виконуватимуть роботу, розподіл тематики і визначення безпосередніх керівників (жовтень).

3. Заслуховування протягом навчального року на засіданнях кафедр, циклової комісії звітів безпосередніх керівників (два рази на рік);

4. Організація під час проведення тижнів фахових дисциплін або в кінці навчального року виставок і презентацій кращих науково-дослідних робіт студентів, їх подальшої участі у грантах міжнародного та всеукраїнського рівнів, підсумкових студентських науково-практичних конференцій.

5. За результатами участі студента у науково-дослідній роботі він може отримати подання рекомендацію на випускному курсі для отримання червоного диплома за умови дотримання принаймні однієї з наступних вимог:

- наявність надрукованої науково-дослідної роботи, що відповідає спеціальності, яка здобувалася, участь студента у міжнародних, всеукраїнських, регіональних фахових наукових конференціях протягом періоду його навчання, опубліковані студентом науково-дослідні статті протягом періоду навчання за певним освітнім рівнем, після завершення навчання за яким студент претендує на отримання диплома з відзнакою;

- участь студента у міжнародних, всеукраїнських, регіональних фахових студентських олімпіадах, конкурсах, грантах протягом періоду його навчання за певним освітнім рівнем, після завершення навчання за яким студент претендує на отримання диплома з відзнакою;

- участь студента у міжнародних та всеукраїнських конкурсах наукових робіт протягом періоду його навчання за певним освітнім рівнем, після завершення навчання за яким студент претендує на отримання диплома з відзнакою;

- участь студента протягом періоду його навчання за певним освітнім рівнем, після завершення навчання за яким студент претендує на отримання диплома з відзнакою, у виконанні фундаментальних та прикладних наукових досліджень в складі науково-дослідних колективів інституту, що підтверджується копією наказу про зарахування до складу виконавців НДР.

V. Робота наукового керівника в організації науково-дослідної діяльності.

1. Відбір найбільш активних та здібних студентів до виконання науково-дослідної роботи.

2. Зацікавлення студентів роботою та допомога у виборі теми НДР, з'ясування основних понять, фактів, методів, ідей, участь у зборі та аналізі відібраного матеріалу, прогнозування розвитку наукової роботи студентів.

3. Інформування протягом навчального року науковими керівниками щодо стану проведення науково-дослідної роботи на засіданні кафедри, ЦПК.

4. Рецензування написаної НДР та подання її на розгляд і затвердження цикловою методичною комісією.

5. Оцінювання здійснюється за чотирибальною шкалою: „відмінно", „добре", „задовільно", „незадовільно".

6. Залучення студентів, які виконували НДР, до виступів на науково-практичних конференціях.

7. Заохочення студентів, роботи яких визнані кращими за результатами оглядів, конкурсів, або були презентовані на регіональних, обласних конкурсах студентів, чиї результати були опубліковані у вигляді статей.

8. Матеріали дослідження зберігаються в архіві.

VI. Методика підготовки роботи

Науково-дослідна робота у Житомирському агротехнічному коледжі - це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певної тематики, реалізується за участі у позааудиторній роботі, але є частиною навчального процесу. Обсяг роботи повинен бути у межах 25-35 стандартних сторінок друкованого тексту, включно із літературою.

Тематика тісно пов'язується з практичними потребами конкретної дисципліни. Структура роботи.

Титульний аркуш – це перша сторінка, на якій вказується міністерство, назва навчального закладу, назва відділення; повна назва теми роботи; прізвище та ініціали студента, курс, група; прізвище, ініціали наукового керівника; рік і місце виконання роботи (додаток А).

Зміст – сторінка роботи, яка містить назву та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів: заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки з тексту і розміщуються один під одним (Додаток Б).

Вступ – обґрунтовується актуальність теми; визначається об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розкривається структура роботи, її основний зміст. Обов'язкова частина вступу – огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (10-15 джерел).

Розділи і підрозділи основної частини (не більше трьох) – проаналізований і систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів); кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ окрему частину цього питання; відмічається головна ідея; розкривається теорія питання та досвід практичної роботи.

Висновки – підсумок проведеної роботи подається у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій, які відповідають поставленим завданням; відмічається не тільки позитивне та недоліки, а також і конкретні рекомендації щодо їх усунення.

Список використаної літератури – відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивчення досліджуваної теми; містить бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою (Додаток В).

Додатки – не є обов'язковим елементом і не входять до основного ліміту обсягу роботи, однак підвищують рівень довіри до результатів роботи; містять допоміжний матеріал у вигляді зразків анкет, тестів, таблиць, схем, графіків, карт, ілюстрованого матеріалу та ін.

VII. Вимоги до оформлення роботи.

Текст роботи має бути надрукованим чітко, розбірливо, без помилок та виправлень з одного боку аркуша паперу формату A4. Текст викладається одним кольором, 14 шрифтом, міжрядковий інтервал – полуторний.

Кожна сторінка повинна мати поля: ліве - 25 мм; праве - 10 мм; верхнє і нижнє - 20 мм. Нумеруються всі сторінки роботи, від першої до останньої, включаючи сторінки з додатками. Додаткові сторінки (наприклад: „5 а", чи „18 а") не бажані. Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра "1" не ставиться. Порядковий номер сторінки проставляється посередині зверху або з правого боку її нижнього поля.

Якщо текст роботи містить таблиці, то над заголовком таблиці пишуть Таблиця 1 чи схеми та ілюстрації, то під їх графічним зображенням пишуть Малюнок 2. Ілюстративний матеріал слід намагатися розмістити в тексті відразу після посилання на нього (Додатки В, Г).

Таблиця містить заголовок, малюнок підпис.

Важливо правильно викласти список використаної літератури. Список літератури формується в алфавітному порядку або в порядку посилань.

Наведені в тексті роботи цитати або інша запозичена інформація мають супроводжуватися посиланнями. Посилання виконуються відразу після закінчення цитати чи іншої запозиченої інформації в квадратних дужках. В цих дужках вказується порядковий номер джерела (порядкові номери джерел) у списку літератури та відповідна сторінка (сторінки) джерела. Наприклад: [12: 25-26], [7: 16; 9:250-256; 12: 25-26]. Джерело – його повний опис і сторінки наводить у переліку використаної літератури.

Зміст роботи потрібно викладати лаконічно, в логічній послідовності, згідно розгорнутого плану. Не слід загромаджувати текст інформаційним, описовим матеріалом.

Якщо в роботі є формули, то їх потрібно навести в окремих рядках, вище – результатів розрахунків.

VIII. Основні етапи підготовки роботи.

Вибір теми - це чітко окреслена й досить обмежена область науково-дослідної роботи (на відміну від широких та достатньо перспективних досліджень, що називаються науковими напрямами). Вона передбачає включення кількох завдань. Тема, що обирається для виконання, повинна відповідати низці загальних вимог:

а) бути достатньо актуальною, мати теоретичну, практичну значущість;

б) відповідати профілю навчальної дисципліни, в руслі якої вона виконується;

в) становити інтерес для виконавця, сприяти максимальному використанню набутих знань, формуванню світогляду.

Тематика робіт, як правило, пропонується кафедрами, цикловими предметними комісіями, науковими керівниками. Майбутній виконавець має право запропонувати власну тему роботи, але при цьому він мусить обґрунтувати доцільність її розробки. Студенти періодично звітують керівникам про хід підготовки і написання роботи, при потребі отримують консультацію.

Опрацювання літератури та іншої необхідної інформації за темою

Вже на етапі вибору теми роботи її виконавець мусить ознайомитися зі ступенем її розробленості. Зазвичай таке знайомство починається з охоплення досить широкого спектру літератури та інших джерел. Допомогти звузити пошуки покликаний науковий керівник – по-перше, вибрати літературу в правильному напрямі, по-друге, знаходити сучасне, передове

В науково-дослідних роботах доцільно використовувати наступні основні джерела:

- нормативні документи МОН України;

- монографії;

- періодичні видання (журнали, наукові збірники, вісники навчальних закладів та дослідницьких установ, бюлетені);

- інформаційні видання (аналітичні огляди, проспекти, повідомлення);

- енциклопедії, енциклопедичні словники;

- каталоги та прейскуранти;

- вторинні документи (реферативні огляди, реферативні журнали, бібліографічні каталоги);

- інтернет.

Формулювання мети, визначення завдань, складання плану

З теми роботи випливає насамперед мета. Наскільки точно буде сформульовано мету роботи, настільки вдалими виявляться її основні завдання, план, структура та виклад змісту. Правильне визначення мети дасть змогу не втрачати провідний напрям дослідження. Останній забезпечить розкриття теми й допомагатиме уникати при викладі матеріалу надто загальних і побічних міркувань.

Виходячи зі сформульованої мети, автор роботи мусить визначити основні завдання, які необхідно йому розв'язати, щоб досягти поставленої мети. Зазвичай висувається від трьох до п’яти завдань. Завдання конкретизують мету та етапізують процес її досягнення. Водночас завдання мають виводити майбутніх читачів роботи на її план і назви розділів.

Виклад змісту, його структурування

Викладений матеріал роботи повинен повністю розкрити її тему. Тема буде розкрита повністю, якщо виконавець глибоко і послідовно зреалізує поставлені перед собою мету і основні завдання, дотримається плану, висловить своє ставлення до дискусійних питань теми, сформулює необхідні висновки. Слід абсолютно грамотно написати текст і ретельно його вичитати, дотриматися правил цитування й посилання. Належна якість викладу матеріалу, з однієї сторони, покаже теоретичну, логічну, дидактичну, мовно- літературну підготовленість виконавця роботи, знання нормативних документів, з іншої - полегшить знайомство з нею керівника, інших читачів.

Робота повинна містити посилання на інші роботи – джерела, з яких узято цитати, запозичені певні думки, цифри і факти, використано істотні висновки або читання яких спрямувало міркування виконавця у певному напрямі.

Рекомендується така структура роботи:

1. Титульна сторінка, на якій вказується назва міністерства, якому підпорядкований навчальний заклад; назва навчального закладу; назва роботи; спеціальність, за якою виконана робота; прізвище, ім'я та по батькові автора роботи; прізвище та ініціали керівника роботи; назва міста та рік виконання роботи.

2. Зміст роботи, що містить заголовки розділів і підрозділів по пунктах і сторінки, на яких розділи і підрозділи починаються.

3. Вступ, де стисло показується актуальність теми роботи, формулюються мета й основні завдання роботи, окреслюється значимість роботи.

4. Основна частина, де, власне, і реалізуються мета й основні завдання та план роботи, поставлені перед її виконавцем. Основна, частина складається з кількох розділів, які, у свою чергу, містять підрозділи. Заголовки розділів і підрозділів мають бути ідентичними викладеним у змісті.

5. Висновки зі стислим викладом отриманих виконавцем роботи результатів, зазначенням важливості даної теми для майбутньої професійної діяльності.

6. Список використаної літератури, складений в алфавітному порядку або в порядку посилань на неї.

7. Додатки – допоміжні матеріали (схеми, таблиці, ілюстрації тощо). Додатки послідовно нумерують: Додаток А, Додаток Б і так далі.

Виконана науково-дослідна робота подається керівнику в зазначений термін. Керівник письмово характеризує виконану роботу, вказуючи ступінь її актуальності, теоретичний рівень, міру обґрунтованості її основних положень та висновків, її переваги й недоліки. Він пропонує оцінку роботи за чотирибальною шкалою: „відмінно", „добре", „задовільно", „незадовільно".

При виконанні науково-дослідної роботи студент повинен продемонструвати:

- стійкі теоретичні знання за обраною темою і проблемний виклад теоретичного матеріалу;

- вміння вивчати нормативні документи КМУ та МОЗ України й узагальнювати літературні джерела, вирішувати практичні завдання, робити висновки;

- навички проведення аналізу і розрахунків, володіння сучасною обчислювальною технікою;

- вміння грамотно використовувати міждисциплінарні зв'язки фахових дисциплін, пов'язувати знання з елементами медичної опіки тощо.

За результатами виконаної СНДР студентом готується презентація та тези або стаття до друку.

Презентація має включати 15-20 слайдів для доповіді, тривалістю 10 хвилин.

Тези мають наступну структуру:

– Назва роботи

– Прізвище та ім’я виконавця

– Прізвище, ім’я, по-батькові наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання

– Назва кафедри або циклової предметної комісії

– Назва закладу: Житомирський агротехнічний коледж

– Текст тез:

- актуальність проблеми

- мета

- використані методи дослідження

- отримані результати

- висновки

– Підпис автора

Об’єм тез зазвичай не перевищує однієї сторінки.

Наукова стаття оформлюється згідно вимог наукового видання (журналу чи збірника), куди вона направляється для опублікування.