Потяг сучасних дітей до гаджетів – явище напівмістичне. Ще не вміючи говорити, вони вже з легкістю знаходять у телефоні улюблений мультик. «У моєму дитинстві цифровізація мала дещо повільніші темпи, – згадує випускник Житомирського агротехнічного коледжу 2014 року Микола Єршов, – але набирати текст на комп’ютері я все одно навчився швидше, ніж писати ручкою».
Батьки, як щирі прихильники системності в житті й роботі, з огляду на очевидне бажання сина дружити з комп’ютером, при першій нагоді віддали його на комп’ютерні курси, які він ревно відвідував кілька років. У 2010 р. юнак вступив до Житомирського агротехнічного коледжу на спеціальність «комп’ютерні науки», відділення електрифікації та автоматизації. Педагоги коледжу так само системно влаштовували своїм студентам зустрічі з потенційними роботодавцями. Системність спрацювала: уже 2013 року, ще будучи студентом, Микола розпочав професійну діяльність за фахом у кращій ІТ-компанії регіону «Infоpulse».
Освітні програми коледжу узгоджені з освітніми програмами Державного університету «Житомирська політехніка», що дало змогу продовжити навчання для отримання першого бакалаврського та другого магістерського рівнів вищої освіти. У 2016 році юнак згуртував зацікавлених ІТ-сферою однодумців і створив перший у місті коворк.
Поєднувати навчання з роботою – дуже складно. Саме тому, здобувши досвід роботи в ІТ-галузі, у 2018 році Микола взявся за налагодження роботи «Українського центру дуальної освіти», що дає змогу студентам сформувати важливі професійні навички ще в процесі навчання в закладі освіти. Нині Центр об’єднує понад 40 фахівців за різними напрямками програмування. У 2020 році було створено spacehub коворк – особливий простір для ІТ фахівців, де професіонали можуть не лише працювати, але й ділитися здобутим досвідом.
ІТ-галузь – неймовірно цікава і дуже перспективна, але вона дуже стрімко розвивається й потребує від своїх фахівців системності й готовності навчатися впродовж життя. Для багатьох людей навчання – це тяжкий процес, що виводить із «зони комфорту». Для переконаного айтішника постійне системне навчання і самовдосконалення – це і є «зона комфорту», «сродня праця», що приносить задоволення, визнання й незалежність.
