Новини
Увага! Перехід на дистанційне навчання!
м. Житомир, вул. Покровська, 96

На сьогоднішній день сфера освіти круто змінилася, вона вже далеко не така, як її пам’ятають наші батьки та прадіди. Університети більше не мають монополії знань, і будь-хто, може знайти будь-яку інформацію. Як результат, знання знецінились. Вони знецінились не серед роботодавців, або клієнтів, вони знецінились лише серед студентів.  Я бачив багато юнаків і юначок, які стверджували, що вони не будуть працювати і навчання їм не потрібне. Більшість не враховують той факт, що завданням навчання є не вкласти Вікіпедію вам до мозку. Головна причина задля якої, ви відвідуєте навчальний заклад, це необхідність навчитись вчитись. Так це банально і тавтологія, але скільки б ви не розповідали, що все що потрібно знайдете, коли буде потреба, я в це не повірю. Якщо ви достатньо дисципліновані і організовані ви можете самостійно вчити мови програмування, моделювання систем чи будь-яку іншу галузь. І такі  люди трапляються, так трапляються: одна чи дві на два-три мільйони населення. В решті випадків ВУЗ надає вам можливості, допомагає структурувати процес навчання та надає можливість порівняти своє розуміння з іншими. Моєму керівникові по роботі, головному енергетику підприємства вже майже шістдесят і він стверджує, що потрібно вчиться щодня. Робота особливо за інженерним напрямом постійно вимагає все нових і нових знань, як би багато досвіду ти не здобував, постійно розумієш, що треба ще.

Я і сам був студентом, що не горів бажанням працювати по спеціальності. Я обирав її гадаю, дуже рано і серед вельме обмеженного списку. Я вчився і працював в одно час, як і більшість моїх однолітків. І досить часто, я бачив, що прямо зараз я можу без освіти заробляти краще багатьох осіб з освітою. Тож я розумію ваш скептицизм. І для мене знайшлося дві причини працювати за освітою і жодна з них не досягалася б без неї.

Перша причина, це постановка питання: ким я буду для своїх дітей. Зараз та певно і ще років би з пять в роботі мене цікавила лише оплата, я маю готовність обмінювати час на гроші, бажано за найкращим курсом. А офіційна та робота чи ні, престижна чи ні то вже діло десяте. Але ми хочемо пишатися усім, що маємо, в тому числі і нашими близькими. І уявляючи як будь-яка дитина каже, що мій тато інженер, я певен, що вона каже це з куди більшою гордістю ніж мій тато бариста, або менеджер з продажу. І мені, як особистості досить гордовитій, хочется щоб дружина, мама, а колись і діти могли з гордістю відповідати хто я.

Друга – певно більш значуща причина, яку ми починаємо розуміти попрацювавши на кількох роботах – відчуття незалежності. Яким би талановитим не був працівник сфери обслуговування, варто йому не поділити щось з начальством і відношення до нього падає, якби старанно офісний працівник не виконував свої обов’язки, його можуть швидко замінити. А інженера ти швидко не заміниш, особливо з досвідом. З підверджиними групами допуску, вміння працювати зі схемами та знанням своєї справ. Таких кадрів великий дефіцит,  людину з спеціалізованою освітою потрібно вчити для такої роботи, а людина без освіти на неї не здатна взагалі.

І певно додам ще одну причину – жадібність. Студентські роки це ваш пік, після закінчення яких, ви вже ніколи не встигатимете робити стільки справ за такі короткі терміни: робота, побут, відпочинок, близькі, стресс, втома. Усе це розтягуватимеме ваш час на шматки. Можливо ви знайдете ресурси на ще одну освіти, але далеко не всі так зможуть. А навіть потративши роки в підйом на гору, чи варто її кидати і бігти до іншої, чи варто зупинятись на її початку?

Це вибір кожного…

Сладь Андрій,
випускник Житомирського агротехнічного коледжу,
відділення “Електрифікація та інформаційні системи”