Урочисто прибрана зала, радісні, хвилюючі обличчя, напутні слова батьків, викладачів, старших колег… Подія, що цього разу об’єднала нас у Житомирському агротехнічному коледжі – це випускний вечір на відділенні «Будівництво та цивільна інженерія». За вікнами сніг, а в коледжі тепло й затишно, зал розквітнув від щирих посмішок, дівочої краси й гордих юнацьких поглядів, ніжних квітів і пісень. Настав день прощання з рідною альма-матер. У спогадах – рідний батьківський поріг, мамина світлиця, вторована стежина до коледжу, три з половиною роки навчання в ньому. Та все це поволі й невідворотно відпливає у минуле. І чим тривалішою буде ця відстань, тим чарівнішими й милішими серцю здаватимуться його обриси. Мрії, мрії, як упіймати вас за надійне крило, як не помилитися, не оступитися у цьому житті, знайти себе.

А й справді, що чекає цих молодих хлопців і дівчат завтра, поза стінами коледжу? Адже безтурботне студентське життя закінчилося, ви стали дорослими, самостійними, впевненими у собі, такими серйозними й чемними. Коледж ще усіляко намагається тримати вас у своїх обіймах, та час кличе у завтрашній день. Так, хтось продовжить навчання й здобуватиме вищу освіту, хтось зустріне свою долю, а хтось, можливо, й відкриє власну справу, стане успішним і знаменитим. До речі, з 33 сьогоднішніх випускників – двоє уже працюють за спеціальністю, 10 мають намір влаштуватися на роботу, решта – вчитися далі.

Доброю традицією у нашому коледжі стало в дні урочистих подій покладати квіти до стели загиблих у роки Другої світової війни працівників та студентів коледжу. Цю почесну місію виконали кращі студенти-випускники Олександр Коротон та Юлія Федоренко. А затим розпочалися вітальні промови. З ними виступили найдорожчі вам люди – батьки, рідні, друзі, ваші наставники – викладачі. І першою вийшла до мікрофону куратор групи – Олена Федорівна Гнатюк. Відбувалося щось неймовірне, емоції брали верх. Вона розчулила увесь зал, адже зі сльозами на очах зачитувала вітання студентам першого у своєму житті випуску. Це справді було дуже зворушливо та піднесено, адже немає на світі покликання вищого, аніж вчити та виховувати дітей, бути завжди поряд з ними та усіляко підтримувати, давати уроки добра і любові.

Студенти не залишилися в боргу і тут же вирішили віддячити своїм наставникам не лише квітами, а й добрим словом - делегували до мікрофона Дмитра Нікончука. Так, справді хочеться схилити голову перед мудрими наставниками, подякувати їм за тактовність, людяність, вміння бачити в кожному з них особистість. А самим бути гідними та творити добро й сказати: спасибі вам за науку, можливо не завжди були слухняними та старанними, але вас не підведемо. І сьогодні ці побажання, щирі й відверті, линуть звідусіль – щоб любов і щедрість, яку ви віддаєте іншим, поверталася до вас сторицею, хай тепло від багаття вашої душі довго зігріває інших й не гасне ніколи. Вдячних вам студентів, доброго достатку, мудрості і терпіння виховувати нові покоління. Ось така вона, одвічна загадка любові – всьому є початок, а немає кінця, бо успіхи викладача множаться звершеннями його студентів.

Довга життєва дорога людини інколи така непроста й мінлива. І так хочеться, щоб кожному з вас Бог послав щасливу долю. Від імені батьків до привітального слова запрошується Ольга Анатоліївна Токарчук. Стискається серце від спогадів про дитинство, маминої колискової, яка завжди переживала, молилася за вас, ще зовсім недавно проводжала у далеку дорогу. Та час невмолимий, діти стають дорослими. І кожна матір готова світитися вогником надії, підставляти руки й своє надійне плече та весь світ обійти, аби омріяним та неповторним зробити майбутнє своєму синові чи доньці. Бути завжди людиною – що є святішого й дорожчого.

Прибув на випускний вечір і директор коледжу Микола Михайлович Тимошенко. У своєму вітальному слові він сказав досить важливі, зворушливі слова. І адресовані вони, в першу чергу, вам, випускники: не втрачайте віру, не опускайте рук, навіть якщо доведеться йти тернистим шляхом і долати якісь перешкоди чи труднощі у своєму житті. Знайте, це лишень загартує вас і додасть сил та оптимізму для нових звершень і перемог. Будьте успішними і щасливими, для вас починається нове життя…

Галина Маркова.