Три роки лютого

Три роки, як темрява не поглинає нас, навіть коли зникає світло.

Три роки, як серце стискається від новин, але продовжує битися.

Три роки, як кожен ранок починається з надії, що всі, кого ти любиш, ще живі.

Три роки, як ми не просто тримаємося – ми виборюємо право жити.

Три роки, як ми всі змінилися. Стали іншими. Стали собою.

Три роки, як лютуємо, плачемо, тримаємось, сміємось навіть крізь біль.

Три роки, як матері не чують голосів своїх синів. Як діти запам’ятовують батьків лише на старих фотографіях.

Три роки, як ті, хто могли б жити, стали тими, завдяки кому живемо ми.

Три роки лютого 💔