Ці поради допоможуть вам розпізнавати шахрайські повідомлення, захищати гроші й особисті дані та звертатися по допомогу. Якщо вас кваплять із переказом коштів або просять повідомити секретні коди, зупиніться й перевірте звернення через відомий вам офіційний канал. [1, 2]

Як розпізнати шахрайство

Фішинг (phishing) – це виманювання даних за допомогою підроблених повідомлень і сайтів. Повідомлення про затриману посилку може вести на сторінку, що збирає дані картки. Статус доставки перевіряйте в офіційному застосунку або на сайті перевізника, який відкрили самостійно. [3]

Під час дзвінка від нібито працівника банку можуть просити код із SMS або встановити «оновлений» застосунок. Припиніть розмову й самі зателефонуйте за номером на картці або в офіційному застосунку банку. [2]

Прохання знайомого терміново позичити гроші також перевіряйте: його сторінку могли зламати. Зателефонуйте за раніше відомим номером і уточніть обставини. [4]

Як захистити гроші та облікові записи

1. Нікому не повідомляйте PIN-код, захисний код картки CVV/CVC, паролі та одноразові коди підтвердження. [1]
2. Створюйте довгий унікальний пароль для кожного сервісу. Увімкніть двофакторну автентифікацію – додаткове підтвердження входу, крім пароля. [5]
3. Перед введенням даних перевіряйте адресу сайту. Застосунки встановлюйте через офіційні джерела й перевіряйте їхнього розробника. [2, 5]

Дії після передавання даних або грошей

4. Негайно зв’яжіться з банком через офіційний канал. Якщо розкрили дані картки, заблокуйте її через застосунок або підтримку. Якщо передали пароль до банкінгу, повідомте про це банк і попросіть захистити доступ до рахунків. [1, 6]
5. Якщо розкрили пароль облікового запису, змініть його. Завершіть сеанси входу на незнайомих пристроях, перевірте дані відновлення та ввімкніть додатковий захист входу. Якщо доступ втрачено, скористайтеся офіційною підтримкою сервісу. Попередьте знайомих іншим каналом зв’язку. [5, 7]
6. Збережіть листування, посилання, номери телефонів, час подій і квитанції. Подайте звернення через https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ або зверніться до поліції. За безпосередньої загрози життю чи здоров’ю телефонуйте 102. [8, 9]

Як реагувати на кібербулінг і небезпечне спілкування

Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій: образливі повідомлення, погрози або поширення принизливих матеріалів. Онлайн-грумінг – встановлення довіри до неповнолітньої особи для подальших дій сексуального характеру чи шантажу. [8, 10]

Якщо вас шантажують, не платіть і не надсилайте нових матеріалів. Збережіть повідомлення та дані профілю, поскаржтеся адміністрації платформи й заблокуйте кривдника. Зверніться до людини, якій довіряєте: батьків, куратора групи або педагога. Відповідальність за насильство несе кривдник; звернення по допомогу є правильною дією. [8, 10]

Не публікуйте адресу, геолокацію, копії документів і приватні фото у відкритому доступі. Не поширюйте контент, який принижує людей, містить шантаж чи спонукає до небезпечних дій; повідомляйте про нього платформі. [8, 10]

Де дізнатися більше

На порталі «Кібер Брама» зібрано поради з безпечної поведінки в інтернеті, захисту особистої інформації та розпізнавання шкідливого контенту. Відвідайте https://stopfraud.gov.ua/ і оберіть розділ для навчання, повсякденного життя або спілкування. [11]

Перевірте себе вже сьогодні: чи маєте різні паролі для пошти й месенджера, чи ввімкнено додаткове підтвердження входу та чи знаєте ви офіційний номер свого банку. Перед кожною терміновою вимогою переказати кошти спочатку перевіряйте, хто до вас звертається.

Офіційні джерела та корисні посилання

7. Національна поліція України. Найпоширеніші види шахрайства.
12. Національний банк України. Питання та відповіді.
17. Портал «Кібер Брама». Кібер Брама.