м. Житомир, вул. Покровська, 96
У календарі свят для мами визначений особливий день, який святкується в Україні у другу неділю травня. Офіційне державне свято День матері встановлене в 1999 році. Святкування стало популярною і доброю сімейною традицією.

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом – в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День матері як офіційне свято. Хоча по суті це – свято вічності: мама завжди –  найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері – це одне з найзворушливіших свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе у своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, пробачить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити, незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І, невипадково, від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

У цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

У 2021 році День матері в Україні припадає на 9 травня. До вітань долучаються і наші талановиті студенти, які присвятили поетичні рядки своїм найдорожчим жінкам у світі.

До мами

Матусю, рідна нене, ти пробач мені,
Що інколи буваю груба,
Але ж ти для мене завжди люба.
Пробач мені, що інколи не чула.
Гадала, що доросла стала:
Порад твоїх не помічала.
А ти сльозами личко потай умивала.
Лиш з часом зрозуміла я,
Що то любов, турбота є твоя.
Бо для людини головне – сім’я.
А кожна мати за своє дитя
Тримає кулачки щодня.
Тремтить душа її, і серце ниє,
Думки летять туди, де ти є.
Я знову, мамо, прошу Бога,
Щоб він вертав мене до рідного порога.
А там стрічала ти мене завжди,
Усміхнена, щаслива і здорова!

Яна Бежевець, ЕкО-11

Про головне

Життя – така прекрасна штука.
Але у ньому стільки перешкод:
Кохання-зрада, щастя – згуба
І скільки ще незвіданих пригод!
Комусь хотілося б отак,
Як пташка полетіти,
Побачити весь світ – і віднайти себе.
Позбутись спогадів гірких і ще…
Та кожному потрібно пам’ятать одне,
Бо це в житті твоєму – головне:
Усмішка мами, рідні очі, слова,
Що з її уст  – завжди пророчі.
І де б не був, тебе наздожене
Її турбота й серце осяйне.

Рожок Микола, А-11

Підготувала: Ємець Л. В.