19 березня письменниця, поетеса-шістдесятниця, класикиня української літератури Ліна Костенко святкує свій 95-й день народження. Костенко не має соцмереж і не веде блогів, але її продовжують цитувати й сама вона постійно потрапляє до переліків найвидатніших українців
“Марудне діло — ювілей, всі пера вмочені в єлей”, — так сама Костенко іронізує над ажіотажем, який щорічно виникає до її народин. Не любить вона й патетичних епітетів поруч зі своїм іменем, як-то “королева поезії”, “совість нації” чи “живий класик”. Але так чи так її роль для української літератури важко переоцінити, а на її честь навіть названа одна з малих планет Сонячної системи — ім’я “Ліна Костенко” у 2015 році дали планеті № 290127. Тож непересічний імідж склався давно.
Твори Ліни Василівни можуть навчити сучасних здобувачів освіти бути сильними, вірити у свої сили. Пам’ятати, що ми – вільні, ми маємо крила й нам треба прожити гідно своє життя:
Не бійся правди, хоч яка гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш – то уже навіки;
Є в Ліни Костенко і слова, що можуть підтримати дітей, які вимушено покинули свої домівки й переїхали в інші міста чи країни:
І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт…;
Також поетеса застерігає від малоросійства та меншовартості, натомість пропонує формувати власну національну ідею:
“А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу вона не має ціни”.
Свого часу Ліна Костенко відмовилася від звання Героя України, відповівши: “Політичної біжутерії не ношу!”. Останнім часом не любимо штучних патріотів, які тільки на свята одягають вишиванку. Ми не повинні забувати, що слова краще підтверджувати вчинками, адже від пустих слів нічого не зміниться. Любов до своєї країни потрібно демонструвати повагою одне до одного, підтримкою, незламністю духу.
На своїх заняттях викладачі філологічних дисциплін Житомирського агротехнічного фахового коледжучасто цитують письменницю: коли здобувачі освіти галасують, заважаючи одне одному, використовують цитату: “Так багато на світі горя, (діти) люди, будьте взаємно красивими!”; коли не хочуть виконувати творчих завдань, лінуються: “Будні роблять людей буденними”; коли хтось зі здобувачів освіти неправильно відповів і не зізнається: “І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!”; коли дитина невпевнена в собі: “І не знецінюйте коштовне, не загубіться у юрбі. Не проміняйте неповторне на сто ерзаців у собі!”
Ліна Василівна не оминула увагою і сучасну ситуацію в країні: “Те, що діється тепер у світі, – це кошмар, що приснився людству. Потім його назвуть Історією і приплюсують до попередніх кошмарів”.
Ліна Костенко – це наш голос, це – пісня, це – душа
Улюблені цитати поетеси :
- “Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову”;
- “Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться, – у мене жодних претензій нема до долі – моєї обраниці”.
Твори Ліни Костенко заспокоюють, надихають, а іноді й знімають рожеві окуляри
Вірші Ліни Костенко зараз стають масовим і трендовим явищем
Члени циклової комісії філологічних дисциплін активно проводять відкриті заходи, літературні вечори, присвячені творчості Л. Костенко: літературно-музична композиція « Я вибрала долю собі сама» ( Н. М. Лайчук).
Участь у науково – дослідницькій конференції студентів Житомирського агротехнічного фахового коледжу. Робота над темою « Не час минає, а минаєм ми (Ліна Костенко)»,
(18.05.2023р.). Здобувачка освіти Валерія Лісєєва посіла ІІІ місце. Участь у Всеукраїнській студентсько – учнівській науково – теоретичній конференції « Україна і світ: парадигма історико- культурного розвитку» при ВСП « Житомирського торгово – економічного фахового коледжу Державного торгово – економічного університету». Тема: « Не час минає, а минаєм ми (Ліна Костенко)». (30.05.2023 р.)
В. П. Ковалець
