41% українських учасників тестування PISA-2022 не досягли навіть базового рівня читацької грамотності. Частина дітей, які проходили тестування PISA-2022, цьогоріч – у 2024 році –складатимуть НМТ, вступатимуть до університетів. Що робити вишам?
«Програма може вимагати інтенсивного вивчення нового, але якщо є крихкий ґрунт, ви не побудуєте на ньому нічого. Тож важливо забезпечити нормальний фундамент», –директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко («За 3 роки результати можуть не покращитись, і ось чому. Тетяна Вакуленко про освітні втрати України»: https://life.pravda.com.ua/society/2024/01/25/259025/ ).
Наприкінці 2023 року з’явилися результати чи ненайважливішого міжнародного освітнього дослідження PISA-2022, яке проводиться кожні три роки. Україна вперше брала участь у цьому дослідженні у 2018.
Організатори PISA – «клуб успішних країн» – Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), де прагне бути Україна, крокуючидо ЄС.
Результати дослідження, в якому загалом узяли участь понад 80 країн та економік світу, показали стрімке падіння успішності учнів, по-перше, з читацької, по-друге, з математичної та природничої галузей за останні 4 роки.
Нині українське 15-річне учнівство відстає від своїх однолітків з ОЕСР на 2,5 роки з читання та на 1,5 року з математики.
Водночас Україна стала першою країною, де таке дослідження відбувалося в умовах кривавої повномасштабної війни та постійних обстрілів (жовтень 2022 року).
На результати PISA країни-учасниці спиратимуться ще не один рік, адже вони є орієнтиром для вибудови ефективнішої освітньої політики.
Здивувало, що читацька грамотність опинилася під найбільшим негативним впливом. Це не було очевидним. Здавалося, що найбільші проблеми будуть у галузі математичної освіти.
Коли ми говоримо про читання в PISA, маємо памʼятати, що в дослідженні оцінюють не просто спроможність підлітків читати, а здатність читати з розумінням. Це не про те, скільки речень здатна прочитати людина, а про здатність розуміти, що в текстах є головним – що другорядним, знаходити внутрішні зв’язки між різними елементами текстів, вибудовувати логічну лінію, визначати мету різних інформаційних фрагментів.
Міжнародні аналітики вважають, що зниження читацької грамотності є наслідком того, що ми дедалі частіше відмовляємося від довгих повноцінних текстів, розповідей, повістей і перебуваємо в цифровому світі коротких повідомлень, інформаційних матеріалів.
Фахівці вважають, що важливо переходити від читання великої кількості творів до глибшого опрацювання меншої кількості і під час вивчення абсолютно всіх предметів працювати з текстами аналітично.
Зауважу, що без розуміння прочитаного тексту, не заглиблюючись у суть завдання, зокрема, без розуміння поставленої математичної задачі – не може бути їхнього вирішення та розв’язку.
Невід’ємно пов’язані речі: спочатку прочитати— вникнути, проаналізувати –нарешті розв’язати!
Розвиток саме читацької грамотності та компетентності маємо враховувати при складанні Освітньо-професійних програм та її вибіркових компонент.
Олена Корнійчук – к.пед.н., доцент,
кафедра загально-технічних дисциплін ЖАТФК
З Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022:
