м. Житомир, вул. Покровська, 96

Як пережити критичний період так, щоб зберегти душевні сили

1. Дотримуйтесь розпорядку життя. Розміренне життя, в якому є звичні події та ритуали створюють острівець психологічної безпеки. Зберігаючи обраний режим дня, ви демонструєте іншим і, щоголовне, самому собі, що ви сильні, стійкі та життєздатні. При цьому ви заявляєте, що продовжуєте жити та сподіватися на краще майбутнє, не дивлячись ні на що.

2. Притримуйтесь здорового режиму харчування, займаєтесь фізичними вправами та висипайтесь. Бережіть своє здоров’я, це допоможе вам пережити складні часи та уникнути додаткових проблем у майбутньому.

3. Регулярно виконуйте вправи на розслаблення. Це допоможе подолати щоденний стрес. Чим регулярніше ви практикуєте вправи на розслаблення, тим краще ви навчитесь розслаблятися. Це, в свою чергу, безпосередньо впливає на настрій та душевний спокій.

4. Говоріть про свої почуття з близькими. Коли ви ділитесь своїми переживаннями та почуттями, то зменшуєте їх тяжкість, а також вчитесь дивитись на них по-новому. Більше того, ви можете дізнатися, що інші люди переживають схожі стани.

5. Допомогайте іншим. Це можуть бути, як ваші батьки, діти, друзі або сусіди, які потребують підтримки, так і зовсім незнайомі люди, коли ви добровільно берете участь у діяльності організації, яка вам подобається. Допомогаючи іншим, ви і самі відчуваєте себе набагато краще. Окрім того, це допоможе вам довести самому собі, що ви здатні впоратись зі складною ситуацією.

6. Виділіть час для улюблених занять. Щоденно виділяйте час на те, що вам подобається: спорт, музика, читання, прогулянки, рукоділля та інше. Це допоможе вам переключити увагу, відволіктися і пам’ятати про те, що навіть у складні часи можназнайти заняття, яке зробить ваше життя кращим.


Поради для батьків дітей старшого віку, щоб зменшити негативні наслідки складних часів:

За прожиті дні війни стадія «шоку» поступово проходить. Всі знають, що робити у випадку оголошення повітряної тривоги.
Але основним завданням для батьків залишається турбота про емоційний та моральний стан дітей.

Хтось перевіз дітей в максимально безпечнемісцеХтось створює таке місце вдома

Травмуюча подія для підлітків може призвести до радикальних змін їхнього світогляду. У деяких дітей спостерігається саморуйнівна або небезпечна поведінка.

  • Дитину такого віку необхідно заохочувати до обговорення її тривог, вираження страху та суму. Разом шукати відповіді на важливі питання, дискутувати. Головне залучити до діалогу.
  • Важливо пояснити, що усі їхні почуття є нормальними, в тому числі злість.
  • Допомагайте фільтрувати інформацію, так як вміння аналізувати ще не сформоване.
  • Знайдіть спосіб допомогти підлітку звільнятися від сильних емоцій.
  • Говоримо підліткам, що плакати нормально, кричати нормально, злитися нормально.
  • Оскільки злість дає сильну напругу в тілі, користуватися будь-якою можливістю випустити її через фізичну діяльність або гру.
  • Набагато легше переживати те, що відбувається, коли ми можемо впливати на ситуацію, відчуваємо причетність до спільної справи. Зараз підлітки активнодопомагають онлайн. Наприклад, відслідковуючи фейки.
  • У тривозі завжди задіяне тіло. Обіймистратегічно важливий ритуал.

Які слова потрібно говорити дитині підчас війни:

1. «Поки я з тобою – ти в безпеці».
2. «Я захищу тебе»!
3. «Я піклуюсь про тебе і про себе».
4. «Наша армія та люди, які нас захищають дужесильні, ми можемо на них покластися».
5. «Коли тобі страшно, обов‘язково говори мені про це».
6. «Коли ти будеш чути гучні звуки сирени – це означає, що нас захищають і нам потрібно заховатися, щоб було безпечніше».
7. «Ми з усім впораємось».

Крім
слів, транслюй своїй дитині підтримку через обійми та поцілунки. Слухайте її та виражайте розуміння коли їй страшно або коли вона панікує/плаче.

Що робити якщо Ваша дитина відчуває страх, тривогу, які транслюються навколишнім, але не розуміє (або з трудом розуміє) ситуацію.

  • Важливо надати дітям можливість виражати свої почуття.
  • Потрібно розділити з ними і свої почуття також, використовуючи просту мову, символи та малюнки.
  • Надати дитині відчуття безпеки, контролювати вираження власних негативних емоцій, особливо страху та тривоги, коли ви поруч з дитиною.
  • Частіше посміхатися дитині, обіймати її, здійснювати звичайні повсякденні дії у звичному форматі.
  • Пояснювати дитині те, що відбувається простими словами. Робити наголос на тому, що батьки забезпечують безпеку.

Як дбати про емоційний та моральний стан дитини:

  • Мінімізуйте перегляд новин з дитиною.
    В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині.
  • Говоріть з дитиною. Багато. Постійно.
    Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.
  • Діти потребують тактильності.
    Намагайтеся створити відчуття безпеки: обіймайте дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або наспівувати якусь мелодію (і не важливо скільки Вашій дитині років: 4 чи 12…)
  • Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції.
    Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їхце нормально.
  • Прислухайтеся до дітей. Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається.
    Дуже гарно спрацює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: «Ти злишся на … Так?», «Ти боїшся, що …» і т.д.
  • Спостерігайте за грою дитини.
    Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити.
  • Частіше повторюйте дитині, що Ви поруч, що Ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня. Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, по телефону, по відеозв’язкувипадках, коли доводиться бути окремо).
  • Дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку. Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши лишатиме – нагадайте про неї. Якщо загубить – дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу річ для турботи.
  • Можна створити символічні ритуали перед сном. Наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми із старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування.
  • Допомагайте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.
    Використовуючи такі ігри та техніки:
    можна рвати або зминати папір;
    гра в «паперові» сніжки;
    можна «боксувати» м’яку подушку;
    запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);
    – «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;
    ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.

Бережіть себе та своїх близьких!

За матеріалами  Телеграм-канал «ПІДТРИМАЙ ДИТИНУ»: КАНАЛ СТВОРЕНО З ТУРБОТОЮ ПРО БАТЬКІВ І ДІТЕЙ

Шваб І. М.,
соціальний педагог