Сьогодні ми схилили голови перед світлою пам’яттю наших полеглих випускників, чиї імена назавжди будуть викарбувані не лише на цій дошці, а й у наших серцях. Вони були молодими, сповненими мрій, планів, сподівань. Але коли настав час, не вагаючись, стали на захист рідної землі, проявивши неймовірну мужність, відвагу та самопожертву.
Їхній подвиг – це безцінний приклад для кожного з нас. Це нагадування про те, якою ціною дається наша незалежність і мирне небо. Ми зобов’язані пам’ятати їхні імена, їхні обличчя, їхні вчинки. Ми зобов’язані продовжувати їхню справу, розбудовувати сильну, незалежну Україну, за яку вони віддали найцінніше.
На заході були присутні рідні наших полеглих захисників. Їх присутність, їх голос, їх спогади є безцінними для нас. Низький уклін вам, дорогі батьки, за виховання таких світлих, сміливих і відважних синів. Їхній подвиг – це невмируща пам’ять про те, якою ціною дається наша свобода. Дякуємо вам за їхні життя, за самовідданість.
Нехай ця пам’ятна дошка стане місцем, куди ми приходитимемо, щоб вклонитися, згадати і вшанувати пам’ять наших Героїв. Нехай вона нагадує нам, що Герої дійсно не вмирають. Вони живуть у наших серцях, у нашій пам’яті, у кожній краплі крові, пролитій за майбутнє України.
Ми не знаємо, скільки і що нас чекає попереду. Не знаємо, скільки ще найкращих людей має загинути, допоки згине росія. Але ми точно знаємо, що в день, коли прийде наша перемога, ми всі будемо плакати і мовчати… І дякувати тим, хто повернеться, і тим, хто навіки став ангелом! А поки стоїмо, стоїмо, що є сил. Попереду важка пора. Але наша весна прийде! І вона буде синьо – жовта!
Вічна пам’ять нашим Героям!
