Під такою назвою 28 жовтня в ЖАТФК відбулася міжвузівська студентсько-викладацька науково-практична конференція, присвячена ювілейним датам корифеїв: 185-ій річниці Михайла Старицького та 180-ій річниці з дня народження Івана Карпенка-Карого.

Театр – це школа життя. Людина звертається до нього як до відображення своєї совісті і розуму. І. Котляревський, М. Старицький, І. Карпенко-Карий, М. Кропивницький та інші тісно звязали нашу літературу з україномовним театром. Вони напнули ті вітрила, що понесли цей корабель до успіху, професійності та популярності. Ми шануємо тих культурних діячів, які продовжили стояти за штурвалом українського театру, які не дали загинути українському слову на професійній сцені в роки заборони та гоніння всього українського і віддали своє життя, не зрікаючись національної ідеї: Миколу Куліша, Леся Курбаса Віддаємо належне тим, хто сьогодні боронить нашу країну на полі бою і тим, хто, незважаючи на війну, залишається тут і береже та примножує українську культуру, традиції, створює нові пєси, грає нові ролі, розраджує та підіймає настрій під час тривог та обстрілів нашої мирної незламної країни.  

Одне з ключових завдань педагогів – залучити молодь до наукових пошуків, стимулювати їх інтерес до драматургії та театрального мистецтва, до драми як літературного жанру. Конференція є однією із форм роботи цього напряму.

Метою конференції було:
  • дослідити витоки україномовного театру: від народного видовища до професійної сцени;
  • розкрити значення театрального мистецтва у формуванні національної ідентичності українців;
  • схарактеризувати творчу діяльність відомих представників українського театру: від минулого до сучасності;
  • виховувати у молоді патріотизм, любов до мистецтва, естетичні смаки.
Було представлено доповіді:
1. Театр як інструмент формування національної ідентичності. (Студентка гр. А-12 Глушаниця Вікторія. Науковий керівник Соколовська Л. М.)
2. Витоки україномовного театру: від народного видовища до професійної сцени. (Студентка гр. А-13 Грабовська Тетяна. Науковий керівник Пузовикова Л. А.)
3. Театральне мистецтво в добу козацтва та бароко. (Студент гр. А-22 Федоренко Владислав. Науковий керівник Рибак Т. М.)
4. Театр корифеїв: Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Марко Кропивницький. (Студентка гр. А-31 Ігнатюк Вікторія. Науковий керівник Ковалець В. П.)
5. Батько українського театру Михайло Старицький. (Студент гр. Е-21 Столітній Єгор. Науковий керівник Лайчук Н. М.)
6. Марко Кропивницький як творець музичної компоненти професійного театру України. Григорцевич Н. П., викладач диригентсько-хорових та музично-теоретичних дисциплін вищої категорії, викладач-методист Бердичівського педагогічного фахового коледжу ЖОР. Видатні постаті: Лесь Курбас. Харківський театр “Березіль”. (Студентка гр. Аі-22 Пилипчук Вікторія. Науковий керівник Лазаренко І. С.)
7. Театральний костюм і національна ідентичність: лінії перетину. (Студент гр. П-31 Загнибіда Олександр. Науковий керівник Коновалова В. А.)
8. Вплив французького сценічного мистецтва на українську драматургію. (Студент гр. Ат-11 Головатюк Ярослав. Науковий керівник Ємець Л. В.)
9. Житомирський академічний музично-драматичний театр імені Івана Кочерги. (Студент гр. Аі-12 Стоколяс Петро. Науковий керівник Семенюк В. М.)

11. Музично-драматичний театр на Європейській у Бердичеві. (Студентка гр. II-М Фесько Кароліна. Науковий керівник Григорцевич Н. П., БПФК ЖОР.)

12. Сучасний український театр за кордоном. (Студент гр.Аі12 Мазуренко Іван. Науковий керівник Василюк Г. Д.)
13. Вплив війни на розвиток театрального мистецтва сьогодні. (Студент гр. П-22 Дембіцький Віталій. Науковий керівник Базилівська К. В.)

Дякуємо всім викладачам ЦК філологічних дисциплін за підготовку конференції та здобувачам освіти за участь і цікаві дослідження.