1460 днів болю, стійкості та незламності. Саме стільки триває велика боротьба, яка розділила наше життя на «до» та «після». Сьогодні біля меморіальної дошки полеглим героям у нашому коледжі відбулося віче пам’яті під промовистою назвою «Пам’ять, що тримає небо».
Локація біля портретів захисників стала місцем єднання всієї коледжної родини. Велика центральна лампада та квіти нагадували про високу ціну кожного нашого мирного ранку.
Ведучі заходу звернулися до студентів із нагадуванням: герої, чиї імена закарбовані на Дошці пам’яті, колись так само ходили цими коридорами, сиділи за тими ж партами та будували плани на майбутнє. Вони вдягнули піксель, щоб сьогодні ми мали змогу вчитися, любити й жити на своїй землі.
«Це не статистика, не цифри, не трагічність – це подвиг українців на землі», – звучало у віршованих рядках, що розчулили кожного присутнього.
З промовою до учасників віче звернувся директор коледжу Микола Михайлович Тимошенко. Він наголосив, що наш головний обов’язок перед полеглими випускниками – це не лише пам’ятати їхні імена, а й бути гідними їхнього подвигу у своєму щоденному навчанні та праці. Бо саме молодому поколінню потрібно буде відбудовувати країну та будувати мирне майбутнє.
Під суворий стукіт метронома присутні схилили голови у хвилині мовчання. Після цього представники кожної групи запалили свої лампадки від центрального вогню та поклали квіти. Фоєколеджу наповнилося живим світлом – символом душ, які тепер оберігають нас із небес.
Окремим щемливим акцентом заходу стали слова безмежної вдячності тим, хто сьогодні, цієї самої хвилини, стоїть на захисті нашої держави. Ми дякуємо кожному воїну, який у надлюдських умовах тримає оборону, даруючи нам можливість прокидатися у рідних містах. Ваша мужність — це наш спокій, а ваша самопожертва – це запорука того, що Україна була, є і буде.
Завершилося віче спільним багатоголосим «Героям слава!». Ці слова відлунювали в серці кожного, підтверджуючи головну істину: ми є одне в одного, і ми маємо пам’ять, яку неможливо стерти.
Наш обов’язок – жити так, щоб їм там, на небі, не було за нас соромно, і підтримувати тих, хто виборює нашу свободу на землі!
