Буває часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе як є – дорога, явори,
Усе моє, що зветься Україна.
Цього річ ми українці відзначали 33 річницю незалежності нашої держави. 24 серпня 1991 р. було ухвалено Акт проголошення незалежності України. Це надзвичайне рішення започаткувало новий етап у сучасній історії держави, а саме розвитку демократичної Української держави. Досить важливим чинником розбудови був факт того, що ми здобули незалежність мирним шляхом, без кровопролиття, військових потрясінь, міжетнічних суперечностей тощо.
На жаль, ось уже третій рік Україна живе в умовах найжорсткішої війни, яка була розв’язана росією в Європі після 2 світової війни. Для нашої країни вона стала народною війною за незалежність та суверенітет, за цивілізаційний вибір і приналежність до європейської цивілізації, її засад, цінностей, прав і свобод, що лежать в основі Західного світу.
Війна, як ніколи, згуртувала українську націю, мобілізувавши весь її потенціал на відсіч ворогу. Вона торкнулася кожної української родини, стала частиною нашого життя, а перемога у ній стала спільною метою всього українського народу. Кожен українець має свій рахунок у війні та свою історію боротьби, що у сукупності складають нашу спільну історію супротиву.
Новий 2024/2025 н.р. розпочинається в умовах війни, у часи, коли Україна вистояла у протистоянні однієї з найпотужніших армій світу, заплативши за це тисячами людських життів, втративши частину свої території.
По суті всі ми з вами є учасниками відкритого уроку історії російсько-української війни. І немає родини, яка не увійде в літопис цього етапу історії. Безперечно, як і наш коледж. Тому що 24 лютого розділило наше життя на до і після, кардинально змінили наші плани. Але так само, як і в далекому 41р., студенти і викладачі пішли воювати, так і 24 лютого, з початку війни наші викладачі вступили до лав ЗСУ. Нашою гордістю є 5 наших колег: Борак К.В., заступник директора з навчальної роботи, Ломакін В.О, к.т.н, викладач спеціальності «Автомобільний транспорт», Герасимчук Д.В., викладач відділення «Агроінженерія», Подкур В.О, викладач історії України, Смаглюк А.П., майстер виробничого навчання та більше 40 студентів та випускників, як денної, так і заочної форми навчання, на жаль, деякі з них до нас не повернулись. Ми схиляємось в глибокій шані до загиблих героїв, до людей, які скалічених війною, до родичів тих, хто загинув на війні, ти, хто втратив житло або змушений його покинути.
Слово мир – це найзаповітніша мрія кожного українця, це те, що сьогодні ми перш за все бажаємо один одному. Проте пам’ять про них буде жити в наших серцях, ми ніколи не забудемо їх подвиг для нашого мирного сьогодення, для нашої України.
Що означає сьогодні бути патріотом своєї держави. Це любити рідну країну і бути готовим заради неї на все. Адже патріотами не народжуються, а ними стають. Все світ побачив, що наша сила в єдності, в боротьбі.
Що ж означає бути справжнім українцем? Кращого побажання українцям, ніж це зробив В.Сосюра, висловити важко…
Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води,
В годину щасливу і радості мить любіть у годину негоди!..
Любіть Україну уві сні й наяву, вишневу мою Україну,
Красу її вічно живу і нову, і мову її солов’їну.
Безперечно найвищим нашим надбанням є наша мова, адже вона – це душа народу. ЇЇ називають і чарівною, і солов’їною, милозвучною, і калиновою..
Війна змінила нас, змінила життя багатьох наших співвітчизників. Але всі, хто вимушено покинув власну Батьківщину, мріють повернутись на рідну землю, відбудовувати зруйновану міста та села, будувати нову процвітаючу державу. Тому, українці почали все більше шанувати державні символи, так герб, гімн, прапор України. Сьогодні вже як модний тренд моди – українська вишиванка, поєднання жовто-блакитних кольорів та їх використання – це символ підтримки України в усьому світі.
І куди б часом вас не закинула доля, де б ви не були, ви неодмінно захоче повернутись назад до України, на повні груди вдихнути і сказати омріяне – Я вдома, я в Україні…
